Громадський комітет
для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру

2 квітня 2003 р. на прес-конференції у будинку Спілки письменників України було оголошено про створення Громадського комітету "Бабин Яр".
Організація Комітету на початку цього року була викликана бажанням громадськості гідно увічнити пам'ять жертв Бабиного Яру, євреїв і представників інших народів, що стали жертвами фашистських катів. Упродовж десятиріч, спочатку за часів Радянської влади, а потім у незалежній Україні всі спроби зробити це за ініціативою держави залишалися марними.
Останніми роками почалося розтягнення меморіальної території окремими організаціями та національними громадами, які своїм коштом і розумом намагалися встановлювати тут різноманітні пам'ятні знаки й споруди. Останнім кроком, який викликав обурення всієї громадськості України, стала спроба американського єврейського розподільчого комітету "Джойнт" побудувати в Бабиному Яру громадсько-культурний центр "Спадщина".
У цієї ситуації головними завданнями своєї діяльності Комітет бачить створення державного заповідника і національного меморіалу "Бабин Яр", а також відкриття музею Бабиного Яру.
До складу Громадської ради - вищого органу Комітету - входять відомі громадські діячі: вчені й письменники, правозахисники й майстри культури. Очолюють Комітет академік Іван Дзюба, філософ Мирослав Попович та правозахисник Семен Глузман.
Комітет є неполітичною організацією, але обов'язково прагнутиме співпрацювати з усіма головними політичними партіями, органами виконавчої та законодавчої влади України та Києва.
На першому етапі Комітет має ціль розробити науково обґрунтовані концепції заповідника, меморіалу й музею. Задля цього створено Наукову раду Комітету, в роботі якої візьмуть участь відомі історики, соціологи, філософи, психологи, спеціалісти в галузях топографії, архітектури й будівництва. Вони повинні докладно відновити хронологію й топографію трагічних подій 1941-1943 рр., а також до- і післявоєнну історію Бабиного Яру. Вони також мають надати картину того, яке місце Бабин Яр сьогодні посідає у свідомості жителів Києва, яким вони хочуть бачити це місце надалі.
На другому етапі передбачається створення Архітектурно-художньої ради, яка на підставі затверджених концепцій проведе відкриті архітектурні конкурси на створення меморіалу та музею.
На заключному етапі обрані Громадською радою проекти-переможці мають бути втілені в життя за підтримки держави й приватних спонсорів.
Усю свою роботу Комітет буде вести прилюдно, у постійному спілкуванні із широкою громадськістю та засобами масової інформації.

м. Київ
квiтень 2003 р.